logo

Ендокринна гіпертензія: гормональні причини підвищеного тиску

Артеріальна гіпертензія (АГ, гіпертонія, гіпертонічна хвороба) – стійке підвищення артеріального тиску від 140/90 мм рт. ст. і вище. Найбільш поширена первинна гіпертензія – стійке підвищення артеріального тиску (АТ), не пов’язане з порушенням роботи органів. Діагноз первинної гіпертензії ставиться на підставі виключення всіх вторинних гіпертензій.



Вторинна гіпертензія – підвищення артеріального тиску, в основі якого лежить патологія того, чи іншого органу, або системи організму. Причини вторинної гіпертензії умовно діляться на ниркові і ендокринні.

При нирковій гіпертензії відбувається звуження ниркових артерій через що в нирки надходить недостатня кількість крові. У відповідь на це нирками синтезуються речовини, що підвищують артеріальний тиск. Захворювання, які можуть привести до ниркової гіпертензії – це хронічний гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит, полікістоз нирок, вроджене звуження ниркової артерії. Для виключення або підтвердження ниркової гіпертензії пацієнтові призначають дослідження – загальний аналіз сечі, аналіз сечі по Нечипоренко, аналіз сечі за Зимницьким, аналіз крові на сечовину, креатинін.



Підвищення тиску, пов’язане з гормонами – це ендокринна гіпертензія. При цій патології підвищений тиск і гормони нерозривно пов’язані. В основі гіпертензії – одне з захворювань ендокринних органів (щитовидної і паращитовидних залоз, наднирників, гіпофіза). У даній статті будуть детально розглянуті причини ендокринної гіпертензії.

Гіперпаратиреоз



При цьому захворюванні відбувається підвищення секреції паратиреоїдного гормону (паратгормон, ПТГ) паращитовидними залозами, що призводить до посиленого руйнування кісткової тканини і підвищення кальцію в крові.

Паращитовидні залози розташовуються позаду щитовидної залози, їх кількість частіше дорівнює чотирьом. Паращитовидні залози в організмі людини регулюють фосфорно-кальцієвий обмін. У нормі між кальцієм крові і паратгормоном є чіткий взаємозв’язок. Наприклад, якщо рівень кальцію в крові знижується, паращитовидні залози синтезують більше паратгормону. Цей гормон особливим чином впливає на кісткову тканину, «вивільняючи» з неї кальцій, після чого рівень кальцію в крові підвищується.

Розрізняють первинний, вторинний і третинний гіперпаратиреоз. Підвищений тиск спостерігається при первинному і третинному. У кожної з форм цього захворювання своя причина виникнення. Так, при первинному гіперпаратиреозі патологічний осередок знаходиться в одній з паращитовидних залоз, представляючи собою доброякісне новоутворення (аденому), яке безконтрольно і у великій кількості виробляє ПТГ. Або ж кілька парашитовидних залоз піддаються гіперплазії – розростанню, і безконтрольно синтезують гормони паращитовидних залоз. При третинному гіперпаратиреозі спостерігається поєднання цих патологічних змін.



Паратгормон, який синтезується у великих кількостях, викликає руйнування кісткової тканини з подальшим вивільненням в кров великої кількості кальцію. Надлишок кальцію в крові, в свою чергу, впливає на судини, викликаючи їх звуження. В результаті цього артеріальний тиск підвищується. Чим вищий рівень кальцію в крові, тим імовірнішим є виникнення артеріальної гіпертензії у людини.

Які ще скарги і симптоми можуть бути: слабкість, болі в м’язах, кістках і суглобах, порушення ходи, сечокам’яна хвороба, прискорене сечовипускання, спрага, біль в животі, нудота, запори, ослаблення пам’яті, депресія, психози, неврози, сплутаність свідомості, сонливість.

Яке обстеження призначить лікар: аналіз крові на паратгормон (ПТГ), кальцій загальний, альбумін, кальцій іонізований, лужна фосфатаза, фосфор. По показникам – УЗД/КТ/МРТ/сцинтиграфія паращитовидних залоз, денситометрія (визначення щільності кісток) стегнової кістки, хребта і променевої кістки.



Гіпотиреоз

При цьому захворюванні знижується рівень гормонів щитовидної залози – тироксину і / або трийодтироніну в крові, або ж рідше – формується несприйнятливість органів і тканин організму до цих гормонів.

Розрізняють три форми гіпотиреозу – первинний, вторинний і третинний. Найбільш часто зустрічається первинний гіпотиреоз, причиною якого є аутоімунне ураження щитовидної залози. Рідше первинний гіпотиреоз виникає в результаті запальних захворювань залози, після хірургічної операції на залозі, передозування деяких лікарських засобів і токсичних речовин або ж при початково малому обсязі щитовидної залози з народження.

При вторинному і третинному гіпотиреозі порушення відбувається в головному мозку – гіпофізі або гіпоталамусі (запальні захворювання і новоутворення гіпофіза, ішемія головного мозку, крововилив в гіпофіз, опромінення пухлин головного мозку). Гіпофіз і гіпоталамус є головними «начальниками» щитовидної залози і керують її роботою. Порушується функціонування цих структур – у відповідь порушується і робота щитовидної залози.

Артеріальна гіпертензія при даному захворюванні характеризується підвищенням тільки діастолічного тиску (при позначенні артеріального тиску вказується дві цифри (наприклад, 130/80 мм.рт.ст.): перша цифра (130) – систолічний тиск, друга (80) – діастолічний тиск). Причина підвищення артеріального тиску при гіпотиреозі – затримка рідини в організмі, системний набряк органів і тканин.

Які ще скарги і симптоми можуть бути: слабкість, сонливість, забудькуватість, блідість і сухість шкіри, випадіння волосся, зниження температури тіла, збільшення маси тіла при поганому апетиті, набряклість обличчя, рук і ніг, запори, порушення менструального циклу, порушення мови, зниження слуху та утруднення носового дихання.

Яке обстеження призначить лікар: аналіз крові на ТТГ, Т4 вільний, Т3 вільний, АТ до ТПО, АТ до ТГ. За показниками – УЗД щитовидної залози.

Тиреотоксикоз (гіпертиреоз)

Тиреотоксикоз – стан, викликаний підвищенням тироксину і / або трийодтироніну в крові. Тиреотоксикоз виникає при посиленні роботи щитовидної залози або ж через руйнування частини клітин щитовидної залози з вивільненням в кров гормонів, що містяться в цих клітинах. Надлишок гормонів щитовидної залози підвищує активність гормонів надниркових залоз – нейромедіаторів адреналіну і норадреналіну, а також підсилюють сприйнятливість всього організму до дії цих гормонів. Саме норадреналін підвищує артеріальний тиск, звужуючи кровоносні судини.

При гіпертиреозі характерною ознакою є підвищення систолічного тиску, при цьому діастолічний залишається в нормі.

Які ще скарги і симптоми можуть бути: серцебиття, порушення ритму серця, тремтіння в руках і тілі, безсоння, пітливість, розсіяна увага, дратівливість, плаксивість, тривожність, втрата ваги при підвищеному апетиті, погана переносимість спеки, задишка при невеликому фізичному навантаженні, швидка стомлюваність, м’язова слабкість, частий неоформлений стілець, порушення менструального циклу, ламкість нігтів, випадіння волосся.

Яке обстеження призначить лікар: аналіз крові на ТТГ, Т4 вільний, Т3 вільний. За показниками – аналіз крові на АТ до рТТГ, АТ до ТПО, АТ до ТГ, УЗД і сцинтиграфія щитовидної залози.

Акромегалія

При цьому захворюванні відбувається підвищення в крові соматотропного гормону (гормон росту). Причиною захворювання є формування гормонально активного новоутворення (аденоми) гіпофіза – важливої ендокринної залози, розташованої в головному мозку. Виникає це захворювання у дорослих людей, коли зони росту вже закриті. При надлишку гормону росту відбувається гіпертрофія (розростання) органів і тканин організму – окістя, суглобів і кісток, м’яких тканин, шкіри, язика, верхніх дихальних шляхів, серцевого м’яза, потових залоз і ін.

Найбільш типовим для цього захворювання є характерна зміна зовнішності людини. Стають більш грубими риси обличчя – збільшуються губи, ніс і вуха, змінюється прикус, обличчя стає більш вилицюватим, надбрівні дуги і підборіддя надмірно виступають вперед, збільшується розмір кистей і стоп, грудна клітка стає ширшою, хребет деформується. Характерною є зміна голосу, який стає більш грубим.

Підвищення артеріального тиску при акромегалії обумовлене впливом гормону росту, який має властивість затримувати натрій в організмі. Слідом за затримкою натрію відбувається затримка води, збільшується обсяг позаклітинної рідини в організмі, формується системний набряк органів і тканин.

Які ще скарги і симптоми можуть бути: посилена пітливість, посилення росту волосся на тілі, слабкість, болі в суглобах, оніміння кінцівок, порушення менструального циклу у жінок, зниження потенції у чоловіків, м’язова слабкість, розвиток цукрового діабету, «жирність» шкіри, порушення серцевої діяльності – застійна серцева недостатність.

Яке обстеження призначить лікар: аналіз крові на ІФР-1 (інсуліноподібний фактор росту), аналіз крові на СТГ (соматотропний гормон) в ході ОГТТ (глюкозотолерантного тесту). За показниками – МРТ гіпофіза з контрастуванням.

Феохромоцитома

Феохромоцитома – це новоутворення (частіше доброякісне), яке безконтрольно виробляє велику кількість гормонів адреналіну і норадреналіну. Найбільш часто така пухлина виявляється в надниркових залозах – парних ендокринних залозах, які розташовуються на верхніх полюсах нирок у вигляді «ковпачків».

Артеріальна гіпертензія є найяскравішою ознакою цього захворювання і має свої особливості. При феохромоцитомі артеріальний тиск підвищується раптово і різко, цифри систолічного тиску можуть досягати 200-300 мм.рт.ст і більше. Під час такого «кризу» хворий відчуває підсвідомий страх, внутрішнє тремтіння, зниження гостроти зору, двоїння в очах, нудоту, різкі болі в животі, серце, головний біль, болі в попереку, може бути блювота. Під час різкого стрибка артеріального тиску шкіра набуває «мармурового» малюнку, стає блідою, характерний «піт градом». Один з найбільш частих проявів – частий пульс до 180 ударів в хвилину, може виникнути порушення ритму серця. Іноді виникає задишка.

Характерною особливістю підвищення тиску при феохромоцитомі є короткочасність, напад проходить сам, без впливу будь-яких навколишніх факторів, лікарських засобів і ін. Одиночний напад підвищення тиску триває в середньому 15-20 хвилин.

Які ще скарги і симптоми можуть бути: Між нападами – запаморочення, яке посилюється при зміні положення тіла з горизонтального у вертикальне, цукровий діабет, зміна судин очного дна, зниження гостроти зору.

Яке обстеження призначить лікар: аналіз добової сечі або плазми крові на метанефрин і норметанефрин. За показникамиями – аналіз крові на хромогранин А, МРТ / КТ надниркових залоз.

Первинний гіперальдостеронізм

Це синдром, в основі якого лежить збільшення вмісту альдостерону в крові. Причиною первинного гіперальдостеронізму є гормонально активна пухлина кори наднирників, що виробляє альдостерон в надлишку, або ж гіперплазія (розростання) кори одного або обох наднирників. Саме надлишок альдостерону зумовлює всі ознаки даного захворювання. Альдостерон має властивість затримувати натрій в організмі. Слідом за затримкою натрію відбувається затримка води. Збільшується обсяг позаклітинної рідини в органах і тканинах, у тому числі і в стінці судин. Через це звужуються судини і артеріальний тиск зростає.

Підвищений тиск при цьому захворюванні – один з найбільш постійних симптомів.

Артеріальна гіпертензія при гіперальдостеронізмі може бути більш-менш стабільною, або протікати з кризами – епізодами різкого підвищення тиску. Може протікати м’яко, або ж мати більш агресивний характер, коли традиційна терапія, спрямована на зниження тиску, не допомагає.

Які ще скарги і симптоми можуть бути: м’язова слабкість, судоми, рідкісний пульс, спрага, часте і нічне сечовипускання.

Яке обстеження призначить лікар: аналіз крові на співвідношення концентрації альдостерону / реніну (АРС), аналіз крові на калій, натрій. За показниками – МРТ / КТ надниркових залоз, катетеризація надниркових вен з контрастуванням.

Гіперкортицизм (Хвороба і синдром Іценко – Кушинга)

Гіперкортицизм – це поєднання симптомів, обумовлених тривалим впливом кортикостероїдів (гормонів кори надниркових залоз) на організм людини. Причиною підвищеної секреції цих гормонів може бути новоутворення гіпофіза (хвороба Іценко – Кушинга), новоутворення кори надниркових залоз (синдром Іценко – Кушинга), гіперплазія кори надниркових залоз, гормонально активні пухлини інших локалізацій, а також систематичне вживання препаратів стероїдних гормонів.

Найбільш яскравим проявом гіперкортицизму є характерна зміна зовнішності людини. Такі люди мають надлишкову масу тіла, при цьому жир відкладається переважно в області живота, грудей, шиї, обличчя. При цьому кінцівки, навпаки, «худнуть». Обличчя округляється. Шкіра щік, грудей і спини стає багряно – синюшного кольору. Шкірні покриви схильні до сухості, шкіра стоншена, легко травмується, з’являються підшкірні крововиливи. На грудях і кінцівках чітко вимальовується венозний малюнок. На животі, плечах, стегнах, грудях з’являються широкі смуги – розтяжки, що нагадують «язики полум’я» червоно-фіолетового кольору. У місцях тертя на шкірі виникають вогнища гіперпігментації (потемніння). Характерними є гнійничкові ураження шкіри, надмірний ріст волосся на тілі, випадіння волосся на голові.

Артеріальна гіпертензія у пацієнтів з гіперкортицизмом зустрічається в 75-80% випадків і є постійним і характерним симптом. Стероїдні гормони грають важливу роль в регуляції артеріального тиску. При цьому захворюванні підвищений тиск і гормони нерозривно пов’язані. При надмірній кількості кортикостероїдів відбувається активація головної системи організму, що управляє артеріальним тиском – ренін – ангіотензинової системи. Підвищується тонус судин, збільшується об’єм циркулюючої крові в організмі, відбувається затримка рідини. Все це призводить до стабільно підвищеного артеріального тиску.

Для цього захворювання характерне підвищення як систолічного, так і діастолічного тиску. Кризові підвищення тиску не характерні. Перебіг артеріальної гіпертензії важкий і швидко прогресуючий.

Які ще скарги і симптоми можуть бути: слабкість, порушення менструального циклу у жінок, безпліддя, зниження потенції у чоловіків, цукровий діабет, остеопороз, м’язова слабкість, сечокам’яна хвороба, запальні захворювання сечовидільної системи, психічні розлади, депресія.

Яке обстеження призначить лікар: дослідження слини на кортизол у вечірній час, аналіз добової сечі на кортизол, аналіз крові на АКТГ і кортизолу в ранкові та вечірні години. За показниками: проби з придушенням секреції кортизолу, КТ / МРТ наднирників, МРТ головного мозку.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що вторинна ендокринна гіпертензія вимагає ретельного обстеження і підбору оптимального лікування в індивідуальному порядку. Лікування підвищеного тиску базується на лікуванні захворювання, що є його причиною. Для лікування застосовується як медикаментозна терапія, так і хірургічні методи.

Дуже важливо своєчасно виявити захворювання і почати лікування. Не забувайте про те, що підвищений тиск день у день «прокладає доріжку» до інших серйозних і небезпечних для життя захворювань. Це інфаркт міокарда, інсульт, атеросклероз, ниркова недостатність, порушення зору, імпотенція у чоловіків. І чим швидше поставлений діагноз, тим вищі шанси на одужання і нижчий ризик ускладнень.


Джерело статті: “http://wworld.com.ua/health/50156”

На нашем сайте вы всегда можете найти ежедневно обновляемые актуальные новости со всех регионов странны, без субъектива и политической ангажированности. Среди основных рубрик нашего сайта, которым мы отдаём предпочтение стоит выделить новости экономики, новости политики, новости строительства и недвижимости.